Не збентежило Сатану і те, що п'ять з шести архангелів не почали чинити опір введенню нової релігії, принісши в жертву свої Церкви і віддавши підвладні ним Душі людей під протекторат Сатани. Дані дії з боку архангелів Сатана розцінив як страх або пошана перед ним – Сатаною. І лише непокора з боку архангела Фіатірськой церкви (мусульманською), який не підкорявся і побажав залишитися незалежним, трохи збентежила і розладнала Сатану. Але Сатана не сумував, він так був щасливий, і так благословив фортуну, успіх, що приніс йому, що вирішив не псувати собі настрій і зайнятися підпорядкуванням архангела Фіатірськой церкві пізніше. Ну а поки, втративши всяку обережність і пильність, Сатана приступив до розробки плану по захопленню всього Світу, поширюючи спершу по всьому світу не тільки нову християнську релігію, але заразом і «вірус Тьми». Перед здійсненням цих дій канони християнської релігії піддалися ретельному аналізу Німвродом і Сатаною, і вона була «очищена» ними від тих небажаних постулатів, які, на їх думку, були не вигідні і могли скомпрометувати або видати їх наміри. Як надалі був здійснений створений Сатаною план по захопленню території Землі добре відомо з історії. Сатана використовував весь потенціал своєї Церкви – наближених до нього Душ людей і занепалих ангелів – для того, щоб за допомогою першовідкривачів земель об'єднати між собою весь Світ і ввести на його території єдину релігію – християнство. Архангел же Фіатірськой церкві (мусульманською) по розпорядженню Цариці Небес (Богородиця) залишився охороняти від Сатани святиню сучасної Землі – територію проживання найбільш чистих людських Душ – Тибет і Індію, де ще залишалися багато Душ, практично не уражених «вірусом Тьми». В цей час Міхаель здійснює і ще одну вельми важливу справу. Віддавши велику частину території своєї Церкви (територію колишньої Римської імперії) Сатані, Міхаель з відданими йому Душами людей переміщається в свою дальню вотчину – Скандинавію. Скандинавія на той час, хоч і в малому ступені, але також як і багато країн часів Римської імперії, була під протекторатом Риму. Влада Риму в ній була символічною і їй ніхто не приділяв належної уваги, оскільки Скандинавією управляв не сам Міхаель, а його ставленик, ангел, відомий під ім'ям Одін. Одін свого часу управляв містом Едем і після Усесвітнього потопу і розділу території Миру був направлений Міхаелем в бідну північну країну Скандинавія. Там він повинен був здійснювати правління до тих пір, поки ця північна країна може не знадобитися для важливіших справ, ніж землеробство і скотарство. Там, серед підвладного йому народу, Одін розвивав стародавню культуру держави Ангулем, і на згадку про творця Едему ввів на території Скандинавії культ бога Сонця – Луги. Тому туди, на острів Британія, де ще залишилися воїни останнього римського легіону, після падіння Риму і попрямував Міхаель, щоб почати будувати нову сучасну державу і нову імперію. Всім добре відома легенда про короля Артура, але те, що до його особи був причетний архангел Міхаель, сьогодні мало хто знає. От чому перед народом Британії Міхаель з'явився як король Артур і за підтримки свого вірного і відданого друга Одіна починає підпорядковувати собі розрізнені племена британців. Спираючись на історичні літописи Великобританії, можна дізнатися про те, як швидко з розрізнених британських племен під керівництвом Міхаеля формується могутня держава Англія, в назві якого можна уловити не тільки слово «ангел», але і частина назви королівства Ангулем, на згадку про яке Міхаель і називає свою нову державу. Але і на цьому жвавий розум Міхаеля не зупиняється. Він здійснює наступне, не менш важлива, задумана ним справа. Міхаель хоче щонайшвидше розповсюдити вакцину проти «вірусу Тьми» по всьому світу, а для цього йому необхідно перш за все упровадити її серед людей Сатани. Для реалізації цієї ідеї серед монголо-татар, службовців Сатані, Міхаель хоче замінити язичество, якому багато років поклонялися монголо-татары, на християнство – нову релігію, якою віддали вже свою перевагу Сатана і Німврод, але яку вони ще не поспішають вводити на відвічній вотчині Сатани, там, де незабаром буде держава Росія. Таким чином кмітливість Міхаеля допомагає йому на території колишньої держави Ангулем розставити Сатані ще одну пастку і прискорити процес впровадження християнства по всьому світу. Міхаель був абсолютно упевнений в тому, що Сатана, рано чи пізно, захоче перенести свою головну ставку, що знаходиться на території Золотої орди, туди, де ще до Усесвітнього потопу була його вотчина, де розташовувався підвладний йому колись місто Оранж. Саме тому нікому особливо не потрібна територія колишнього міста Оранж, на місці якого виріс стародавній Київ, а також територія колишньої держави Ангулем починають входити в сферу інтересів Міхаеля. Стародавня Русь у той час була другорядною вотчиною Німврода і не представляла для нього особливої цінності. От чому завоювання Стародавньої Русі не виявилося таким вже складним завданням для Міхаеля. В кінці X століття Міхаель предстає перед стародавніми слов'янами як Владимир Великого – «Ясне Сонечко». Влада йому вдається дістати за підтримки власних скандінавських племен (варягів), які після боротьби з військами його брата Ярополка і посадили Володимира на трон в місті Київ, зробивши його єдиновладним правителем величезної Київської держави – України-Русі. Головною метою Владимира було швидке об'єднання земель колишньої держави Ангулем і введення на його території християнства. Об'єднана Київська Русь за задумом Міхаеля повинна була стати другою приманкою для язичницької Церкви Сатани, сприяючи швидшому розповсюдженню християнства на території майбутньої Російської імперії. І Сатана дійсно клюнув на цю приманку. Його самолюбність була зачеплена за живе, і він тут же спрямував орди монголо-татар на завоювання Київської Русі. Міхаель практично без бою віддав Київську Русь, і вакцина у вигляді християнства вмить почала діяти на полчища церкви Пергамськой (Сатани). Сам Сатана не тільки не опирався цьому, а, навпаки, був в чомусь радий і вдячний Міхаелю за те, що той як би випадково допомагає йому в реалізації задуманого Сатаною і Німвродом плану. Сам Сатана розцінив дії Міхаеля як продовження боротьби за християнську релігію, ініціатором введення якої і був сам Міхаель в образі Костянтина Великого. Але вже після легкої перемоги над Київською Руссю Сатана сам себе переконує в слабкості Міхаеля і вже не бачить в нім серйозного конкурента, здатного претендувати на місце короля Миру. Тому у Сатани відпадає потреба в тому, щоб негайно завойовувати останню вотчину Міхаеля – Британські острови. Він святкує свою перемогу і чекає лише того моменту, коли зможе підкорити весь Світ. Цікаво також і те, що відбувається в цей час в колишній столиці імперії Міхаеля – Римі. Після захоплення гунами Риму Сатана віддає колишню Римську імперію у владу своєму ставленикові – все тому ж Німвроду (Дияволові), якому доручає щонайшвидше зайнятися розповсюдженням християнської релігії по всьому світу. Для цього Німврод стає не тільки творцем секти Николаїтов, але і Католицькій церкві. Але саме Николаїти надалі стануть головною бідою людства. Назва це Німврод вводить від двох грецьких слів: «никао» – «перемагати» і «лаос» – «народ». Дії николаїтов Німврод направляє не тільки на розповсюдження «вірусу Тьми», але і, як з'ясується трохи пізніше, проти самого Сатани, на скидання влади архангелів і на захоплення влади підлеглим йому народом – Душами людей, а не ангелів. Під «народом» Німврод, пам'ятаючи про своє походження, насамперед має на увазі себе – оскільки сам він не належить до категорії вищих божественних істот – ангелів і архангелів, а його Душа є Душею людини, хоча і з високорозвинутою свідомістю стародавнього походження. У обігу Надрозуму (Бога) до архангела церкви (Сатані) Пергамськой, відомому нам з одкровення Іоанна Богослова, із цього приводу можна прочитати наступне: «Знаю твої справи, і що ти живеш там, де престол сатани, і що містиш ім'я Моє. Так і у тебе є учення Николаїтов, що тримаються, яке Я ненавиджу». Даний текст не тільки має на увазі, що Сатана намагається привласнити собі ім'я Ісуса Хріста – прообразу Надрозуму (Бога), – але і те, що Сатана у всьому слідує за Німвродом (Дияволом), який закликає Сатану посилено поширювати «вірус Тьми» по всьому світу. Німврод же в цей час вже таємно затіває скидання на Землі і самого Сатани. Диявол наївно вважає, що «вірус Тьми» вже допоміг йому і Сатані захистити себе і свідомість Землі від втручання в інформаційний простір Землі Надрозуму (Бога), а архангели, уражені «вірусом Тьми», яким тепер необхідна енергія Зла, неминуче перейдуть на його сторону. Влада над архангелами Німврод розраховує отримати і за рахунок розвитку у них страху перед гнівом Надрозуму (Бога), який може не пробачити їх за зраду, яка, як вважає Німврод, зробили архангели, віддавши свої Церкви у владу Сатани. Німврод упевнений в тому, що зможе дістати створене на Землі Надрозумом (Богом) Царство, на вічні часи ставши в нім повновладним господарем. Головними своїми ворогами Німврод рахує архангела Фіатірськой церкви (мусульманство) і Міхаеля, але вступати з ними в бій він не хоче до тих пір, поки не підпорядкує собі самого Сатану. Саме тому Німврод тривалий час займається затягуванням в свої мережі і полоненням Душ людей, а також намагається завоювати інформаційний простір енергетичного поля свідомості Землі. Для цього Німврод всіляко сприяє розповсюдженню по всьому світу християнської релігії, створивши для її контролю могутню структуру на чолі з Римським Татом. (Продовження слідує)
Автор статті: Владимир Горький
Джерело: Vgorkiy. Info